Мета навчальної дисципліни “Загальне мовознавство” – це формування у студентів магістратури професійного лінгвістичного світогляду, зокрема осмислення мови як явища навколишньої дійсності, як навчальної дисципліни і як сфери професійної діяльності; засвоєння лінгвістичної термінології, осмислення сучасних лінгвістичних концепцій, інструментарію і методів аналізу мовних фактів.

Завдання дисципліни:

– ознайомлення з понятійно-термінологічним апаратом мовознавства і на основі цих знань сформувати у студентів магістратури наукові явлення про мову як системно-структурне утворення;

– формування таких лінгвістичних орієнтирів, в систематизують знання про мову/мови, здобуті у процесі вивчення теоретичних і практичних лінгвістичних курсів;

– вироблення навичок коректного вживання лінгвістичної термінології, уміння застосувати її до здобутих знань про мову; 

– формування уміння співвідносити ці знання один з одним, бачити їх як системне ціле і поповнювати цю систему у процесі подальшої освіти.

Дисципліна “Загальне мовознавство” орієнтована на те, щоб сформувати у студентів магістратури необхідні компетенції: лінгвістичні, комунікативні, соціокультурні, етнокультурні, перекладацькі, професійні.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: основні теоретичні засади, за якими розвивалося загальне мовознавство, етапи його становлення, наукові школи, структуру і систему мови, ієрархію мовних рівнів, методи і прийоми аналізу мовного матеріалу з огляду на міждисциплінарний характер сучасної лінгвістики та її принципи: антропоцентризм, експансіонізм, експланаторність, етноцентризм;  

вміти: виконувати різноманітні лінгвістичні завдання, що сприятимуть закріпленню теоретичних знань зі знакової природи мови; з проблеми взаємозв’язків між мовою і мисленням, мовою і мовленням, мовою і культурою, мовою і етносом; системи і структури мови, її рівневого устрою, відношень між мовними елементами; 2) самостійно працювати над окремими темами курсу; орієнтуватися в методології мовознавства: застосовувати для аналізу мовного матеріалу класичні та сучасні методи і прийоми, органічно поєднувати методики з різних наукових лінгвістичних парадигм.

  1. Начальные этапы истории языкознания.
  2. Возникновение сравнительно-исторического языкознания.
  3. Философия языка В. фон Гумбольдта.
  4. Развитие языкознания во второй половине ХIХ века.
  5. Языкознание конца ХIХ – начала ХХ в.
  6. Структурализм.
  1. Научные парадигмы и схожиее с ней явления.
  2. Психолингвистика как направление современного языкознания.
  3. Социолингвистика.
  4. Функционализм.
  5. Когнитивная лингвистика.
  6. Лингвопрагматика.
  7. Лингвистика текста.
  1. Вступление. Основные понятие, категории и проблемы стилистики.
  2. Стилистика ресурсов.
  3. Функциональная стилистика

Основними завданнями вивчення дисципліни «Теоретичні питання русистики» є:

- висвітлення складних і дискусійних теоретичних питань щодо устрою та законів функціонування системи російської мови;

- формування у студентів професійних компетентностей, необхідних для викладача-русиста середньої та вищої школи;

- виховання свідомого прагнення до вивчення російської мови як мови спеціальності;

- вдосконалення навичок і вмінь студентів комунікативно виправданого користування засобами мови в різних мовленнєвих ситуаціях;

- розвиток аналітичного, критичного та творчого мислення.

Метою викладання даного навчального курсу є підвищення науково-теоретичного рівня підготовки студентів-філологів освітнього рівня «магістр», вдосконалення їх навичок і вмінь практичного користування мовою за фахом.