Мета курсу «Німецької мови» полягає в удосконаленні та поглибленні лінгвістичної, комунікативної, лінгвокраїнознавчої та лінгвометодичної компетенцій студентів. При підготовці магістра кожен з видів компетенцій набуває подальшого розвитку; комунікативна компетенція стає чітко професійно орієнтованою; лінгвістична – доповнюється знанням характерних рис професійного мовлення, складних мовних явищ, нових досягнень лінгвістики; лінгвометодична – пов’язана з оволодінням студентами професійно-методичними  знаннями,необхідними для успішної роботи в різних типах вищих навчальних закладів тощо.

  1. Научные парадигмы и схожиее с ней явления.
  2. Психолингвистика как направление современного языкознания.
  3. Социолингвистика.
  4. Функционализм.
  5. Когнитивная лингвистика.
  6. Лингвопрагматика.
  7. Лингвистика текста.
      Метою курсу “Практика усного та писемного мовлення англійської мови” є вдосконалення усних та писемних мовленнєвих навичок та вмінь, які були сформовані впродовж I-IV курсів.

Завдання курсу:

-         методичні: розвиток навичок та вмінь творчо оволодіти усним та писемним мовленням у різних комунікативних сферах та ситуаціях спілкування;

-         пізнавальні:використання мови як засобу підвищення загальноосвітнього та професійного рівня студентів; подальше розширення словникового запасу студентів та інтенсивна активізація лексичних одиниць, що було надбано на попередніх етапах навчання;

-         практичні: практичне застосування набутих філологічних знань; використання мови як засобу підвищення загальноосвітнього та професійного рівня студентів; розвиток навичок реферування.

Основні компетенції студентів V курсу реалізується в такий засіб: 

-       здатність та готовність студента здійснювати текстову діяльність мовою, що вивчається;

-         здатність до адекватної взаємодії з представниками інших культур та соціумів;

-         розкриття індивідуального потенціалу студента реалізується в ході його спеціалізації засобами мови.

 

Курс розраховано на узагальнення та поглиблення знань літературознавчого характеру

Метою курсу є висвітлення актуальних теоретичних питань науки про переклад, ознайомлення студентів із основними поняттями та етапами розвитку перекладознавства, а також із перекладацькими труднощами та способами їх подолання.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Теоретичні питання русистики» є:

- висвітлення складних і дискусійних теоретичних питань щодо устрою та законів функціонування системи російської мови;

- формування у студентів професійних компетентностей, необхідних для викладача-русиста середньої та вищої школи;

- виховання свідомого прагнення до вивчення російської мови як мови спеціальності;

- вдосконалення навичок і вмінь студентів комунікативно виправданого користування засобами мови в різних мовленнєвих ситуаціях;

- розвиток аналітичного, критичного та творчого мислення.

Мета навчальної дисципліни “Загальне мовознавство” – це формування у студентів магістратури професійного лінгвістичного світогляду, зокрема осмислення мови як явища навколишньої дійсності, як навчальної дисципліни і як сфери професійної діяльності; засвоєння лінгвістичної термінології, осмислення сучасних лінгвістичних концепцій, інструментарію і методів аналізу мовних фактів.

Завдання дисципліни:

– ознайомлення з понятійно-термінологічним апаратом мовознавства і на основі цих знань сформувати у студентів магістратури наукові явлення про мову як системно-структурне утворення;

– формування таких лінгвістичних орієнтирів, в систематизують знання про мову/мови, здобуті у процесі вивчення теоретичних і практичних лінгвістичних курсів;

– вироблення навичок коректного вживання лінгвістичної термінології, уміння застосувати її до здобутих знань про мову; 

– формування уміння співвідносити ці знання один з одним, бачити їх як системне ціле і поповнювати цю систему у процесі подальшої освіти.

Дисципліна “Загальне мовознавство” орієнтована на те, щоб сформувати у студентів магістратури необхідні компетенції: лінгвістичні, комунікативні, соціокультурні, етнокультурні, перекладацькі, професійні.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: основні теоретичні засади, за якими розвивалося загальне мовознавство, етапи його становлення, наукові школи, структуру і систему мови, ієрархію мовних рівнів, методи і прийоми аналізу мовного матеріалу з огляду на міждисциплінарний характер сучасної лінгвістики та її принципи: антропоцентризм, експансіонізм, експланаторність, етноцентризм;  

вміти: виконувати різноманітні лінгвістичні завдання, що сприятимуть закріпленню теоретичних знань зі знакової природи мови; з проблеми взаємозв’язків між мовою і мисленням, мовою і мовленням, мовою і культурою, мовою і етносом; системи і структури мови, її рівневого устрою, відношень між мовними елементами; 2) самостійно працювати над окремими темами курсу; орієнтуватися в методології мовознавства: застосовувати для аналізу мовного матеріалу класичні та сучасні методи і прийоми, органічно поєднувати методики з різних наукових лінгвістичних парадигм.

Метою викладання англійської мови як другої іноземної є підготовка вчителя нової генерації з чітко сформованою комунікативною компетенцією, яка дає змогу методично, педагогічно, філологічно грамотно застосовувати здобуті знання у професійній діяльності.