Інститут соціології, психології та соціальних комунікацій. Кафедра соціальної психології та психотерапії. Варіативна навчальна дисципліна «Вступ до спеціалізації «Соціальна психологія та психотерапія» галузі знань 0301 Соціально-політичні науки, ОКР «Бакалавр» напряму підготовки 6.030102 «Психологія», спеціалізація: соціальна психологія та психотерапія. Розробник - викладач кафедри соціальної психології та психотерапії Отич Дарія Дмитрівна
4-тий курс, спеціальність "Економічна теорія"
Метою викладання навчальної дисципліни “Експериментальна психологія” є забезпечення майбутніх психологів основами знань про систему методів психологічного дослідження та формування практичних вмінь проведення емпіричного (експериментального) психологічного дослідження.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Експериментальна психологія” є ознайомити студентів із теорією та практикою психологічного дослідження, системою психологічних методів, методологічними проблемами експериментальної перевірки гіпотез, експериментом як методом психологічного дослідження, сформувати у майбутніх фахівців професійно-важливу системи знань та умінь реалізації наукового психологічного дослідження.
Викладач: Бушуєва Тетяна Володимирівна, доцент, професор кафедри соціальної психології та психотерапії


Інститут соціології, психології та управління
Спеціальність "психологія"
курс: Загальна психологія

Відповідальний: Равчев О.М., викладач кафедри теоретичної та консультативної психології
тел.0936823647

Метою викладання навчальної дисципліни “Загальна психологія” є створення загальнотеоретичної бази (оволодіння загальнопсихологічним інструментарієм) для успішного вивчення наступних теоретичних, практичних і прикладних навчальних курсів психолого-педагогічного циклу.

 Основними завданнями вивчення дисципліни “Загальна психологія” є озброєння студентів-психологів такими здобутками сучасної психологічної науки, які б сприяли їх професійному становленню, а також самоактуалізації та самореалізації майбутнього фахівця.

Мета: оволодіння студентами теоретичними знаннями, практичними уміннями та навичками застосування психотерапії як напряму психологічної допомоги у вирішенні індивідуальних та сімейних проблем.
Завдання: надати студентам знання про особливості індивідуальної та сімейної психотерапії; навчити студентів застосовувати методи психологічної діагностики у психологічній терапії; сприяти становленню професійного мислення психолога щодо вирішення практичних завдань психотерапії.

Метою викладання навчальної дисципліни “Когнітивна психотерапія” є створення теоретичної бази (оволодіння специфічним психотерапевтичним інструментарієм) для успішного вивчення дисципліни; налаштування студентів на усвідомлення цілісного направлення у психотерапії, ефективність якого підтверджено емпірично. Виховання у студентів наполегливого прагнення засвоїти принципи когнітивної терапії та основні техніки, що сприятиме успішному професійному становленню та професійному самовизначенню. Основними завданнями вивчення дисципліни “ Когнітивна психотерапія” є:
• обґрунтування теоретичних підстав когнітивної психотерапії;
• виокремлення провідних технік когнітивної психотерапії стосовно певних порушень емоційного та поведінкового розвитку;
• визначення когнітивної моделі психічних розладів, згідно якої відбувається подальше психотерапевтичне втручання;
• обґрунтування студентами власного теоретичного та практичного бачення у застосуванні даного напряму психотерапії;
• обґрунтування обмежень застосування когнітивної психотерапії; усвідомлення взаємозв’язку психологічного та медичного спрямування у когнітивній психотерапії.

Метою викладання навчальної дисципліни “Основи психотерапії” є надання та розширення знань студентів про особливості загальної та спеціальної психотерапії; основні психотерапевтичні прийоми та методики; етичні основи роботи психотерапевта.
Основними завданнями вивчення дисципліни “ Основи психотерапії ” є:
• обґрунтування теоретичних підстав психотерапевтичних напрямів;
• виокремлення провідних напрямів психотерапії стосовно певних порушень емоційного та поведінкового розвитку;
• визначення головних відмінностей у психотерапевтичних підходах різних напрямів;
• обґрунтування студентами власного теоретичного та практичного уподобання певного напряму психотерапії;
• обґрунтування обмежень застосування психотерапії; усвідомлення взаємозв’язку психологічного та медичного напрямів у психотерапії.

Метою викладання навчальної дисципліни “Патопсихологія” є розширення знань студентів про анормальну поведінку; багатоаспектність психологічних проблем, що переживаються особистістю; причини виникнення психічних розладів; методи психотерапії та сучасні проблеми патопсихології.
Основними завданнями вивчення дисципліни “ Патопсихологія” є:
• допомога в усвідомленні студентами того, що анормальна поведінка може бути і частиною нашого буденного досвіду;
• сприяння у орієнтуванні в багатогранності психологічних проблем, які може переживати будь-хто із слухачів;
• усвідомленні понять «нормальний»-«анормальний»;
• визначенні та класифікації анормальної поведінки;
• опрацюванні методів, за допомогою яких вивчають анормальну поведінку тощо.

Метою викладання навчальної дисципліни “Психодіагностика” є забезпечення системи психологічних знань та формування практичних вмінь проведення психодіагностичного обстеження як складової професійної діяльності психолога; сприяння особистісному розвитку майбутнього психолога.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Психодіагностика” є ознайомлення з предметом, структурою, методами психодіагностики як науки, технологією психодіагностичного обстеження, засобами психодіагностики, сприяння самопізнанню та саморозвитку студентів-психологів, формуванню психодіагностичного мислення.
Викладач - Бушуєва Тетяна Володимирівна, доцент, професор кафедри соціальної психології та психотерапії
Метою викладання навчальної дисципліни “Психологія девіантної поведінки” є ознайомлення студентів з психологією девіантної поведінки як структурною одиницею патопсихології, її специфічною термінологією, сформування розуміння природи і специфіки біопсихосоцальних факторів, що впливають на виникнення девіантних порушень. Виокремлення порушень, пов’язаних із вживанням психоактивних речовин та інших девіантних розладів.
Основними завданнями вивчення дисципліни “Психологія девіантної поведінки” є:
• обґрунтування етіології девіантної поведінки;
• виокремлення провідних порушень поведінкового та емоційного реагування, що пов’язані із девіантною поведінкою;
• визначення основних психічних розладів, що пов’язані із девіантною поведінкою;
обґрунтування доцільності застосування термінів «девіантний», «аддиктивний» стосовно порушень емоційного та поведінкового функціонування клієнтів з даними розладами.

Метою викладання навчальної дисципліни “Психологія конфлікту ” є
засвоєння базових знань з актуальних питань конфліктів та створення конструктивних суспільних взаємовідносин, формування навичок розв’язання та вирішення конфліктів у професійно-психологічних та життєвих ситуаціях; особливостей їх попередження та подолання; розробка рекомендацій, спрямованих на проведення правильної психолого-педагогічної допомоги конфліктним особам; ознайомлення студентів - психологів з основними відмінностями між конфліктами, з класифікацією та принципами діагностики й терапії конфліктів.
- Основними завданнями вивчення дисципліни “ Психологія конфлікту ” є
ознайомлення студентів з актуальними психологічними проблемами у попередженні та подоланні конфліктів; - розкриття майбутнім фахівцям ефективної методології вирішення завдань діагностування та регулювання у генезисі конфліктів, конфліктних ситуацій; - навчання психологів враховувати вікові та індивідуальні особливості особистості при проведенні психолого-педагогічного дослідження; - оволодіння навичками попередження і прогнозування складних, неоднозначних конфліктних ситуацій та перетворенням їх у конструктивному, творчому напрямку, згуртованого функціонування колективів та прийнятті продуктивних рішень - розробка наукових рекомендацій з підвищення ефективності психологічної допомоги населенню.
Викладач - Федоренко Алла Федорівна, канд. психол. наук, доцент.
Метою викладання навчальної дисципліни “Психологія професійної адаптації/дезадаптації” є вивчення причин виникнення професійної дезадаптації, особливостей їх попередження та подолання; розробка рекомендацій, спрямованих на проведення ефективної психологічної допомоги особистостям з ознаками професійної дезадаптивності й професійної дезадаптованості та формування професійного адаптивного потенціалу; ознайомлення студентів – психологів зі специфікою професійної адаптації/дезадаптації психологів; ознайомлення майбутніх фахівців в галузі психології з класифікацією та видами адаптації/дезадаптації, чинниками та механізмами виникнення професійної дезадаптації.
Основними завданнями вивчення дисципліни “Психологія професійної адаптації/дезадаптації” є - ознайомлення студентів з актуальними психологічними проблемами у попередженні та подоланні професійної дезадаптації й формуванні професійного адаптивного потенціалу; - розкриття майбутнім фахівцям ефективної методології вирішення завдань діагностування та корегування у генезисі професійного розвитку; - навчання психологів враховувати вікові та індивідуальні особливості особистості в професійній діяльності; - розробка наукових рекомендацій з підвищення ефективності професійної діяльності та психологічного здоров’я психологів.

Метою викладання навчальної дисципліни “Психологія релігія” є ознайомити з психологією релігії як науковою дисципліною; узагальнення психологічних ключових позицій  з точки зору прийняття чи не прийняття догматів, ідей, концепцій, духовних цінностей, норм, що складають основний зміст цієї форми суспільної свідомості та самосвідомості особистості

Основними завданнями вивчення дисципліни “Психологія релігії” є формування розуміння природи і специфіки релігійно-психологічних явищ, вивчення релігійно-психологічних явищ та використання теоретичних знань для вироблення умінь розв’язання релігійно-психологічних практичних задач, пов’язаних з релігійною психологією людей у різних, передусім, критичних життєвих ситуаціях. Напрацювання конкретного особистісного досвіду самопізнання і самовираження щодо складних життєвих ситуацій, пов’язаних з вирішенням екзистенційних проблем. Самостійна розробка студентами індивідуальних моделей розвитку позитивної „Я-концепції” на основі аналітичного і герменевтичного підходів до власних життєвих проблем.