Справка по использованию элемента «Поиск курсов»

Навчальна дисципліна «Алгебра і теорія чисел» належить до нормативної частини освітньо-професійної програми підготовки бакалавра за напрямом «Математика». Головною метою курсу “Алгебра і теорія чисел” є вивчення основ сучасної абстрактної алгебри, оволодіння методами, основними ідеями, теоретичними положеннями та основними застосуваннями курсу, усвідомлення місця і ролі сучасної алгебри в загальній системі математичних знань, формування загальнонаукового світогляду і виховання алгебраїчної та теоретико-числової культури, необхідної майбутньому вчителю для глибокого розуміння цілей і завдань як основного шкільного курсу математики, так і спеціальних факультативних курсів, а також для проведення наукових досліджень.

Метою навчальної дисципліни “Математична логіка і теорія алгоритмів» є ознайомлення студентів із основними поняттями, моделями, результатами і методами досліджень у таких розділах сучасної математики, як алгебра висловлень, числення висловлень, логіка предикатів, алгоритмічні системи (нормальні алгоритми Маркова, рекурсивні функції, машини Тьюрінга) та прикладна теорія алгоритмів; сформувати у студентів знання, вміння і навички, необхідні для усвідомленого і раціонального використання понять, законів і методів математичної логіки і як самостійного предмету вивчення, і як засобу вивчення інших розділів математики. В загальносвітоглядному аспекті, поняття і методи математичної логіки необхідні для обгрунтування правильності тих чи інших способів отримання істинного знання. В прикладному аспекті, апарат математичної логіки необхідний для адекватного моделювання різноманітних предметних областей, створення сучасних програмних та інформаційних систем.

Нормативна навчальна дисципліна "Лінійна алгебра" є складовою циклу професійної та практичної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”. Предметом вивчення навчальної дисципліни є сучасні алгебраїчні теорії, основні поняття, теоретичні положення сучасної алгебри, методи дослідження. Алгебра як вчення про операції над довільними об’єктами формує загальні поняття і методи для всієї математики. Ця роль алгебри породжує її тісний зв'язок із іншими математичними дисциплінами, які активно використовують алгебраїчний апарат.

Метою викладання навчальної дисципліни «Аналітична геометрія» є ознайомлення студентів та оволодіння ними сучасними теоретичними положеннями і математичними методами аналітичної геометрії.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Аналітична геометрія» є:

  • ознайомити студентів з різними системами координат

а) на площині: афінна, прямокутна декартова, полярна,  барицентрична;

б) у просторі: афінна, прямокутна декартова, полярно-сферична,  полярно-циліндрична;

та їх основними задачами;

  • допомогти глибоко засвоїти суть методу координат, навчити розв’язувати його основні задачі і широко використовувати при розв’язанні суто математичних та прикладних задач, а також при створенні математичних моделей реальних об’єктів;
  • продемонструвати можливості методу координат при вивченні векторів, ліній, поверхонь, геометричних перетворень, тобто при  побудові теорій:

1)  векторів;

2)  алгебраїчних ліній на площині;

3)  алгебраїчних поверхонь в просторі;

4)  геометричних перетворень площини та простору;

  • сформувати здатність використовувати метод координат для дослідження фігур та відношень, зокрема вивчення алгебраїчних ліній та поверхонь 1-го та 2-го порядків (за канонічними та загальними рівняннями);
  • побудувати цілісну загальну теорію алгебраїчних ліній та поверхонь 2-го порядків;
  • побудувати цілісну замкнену теорію геометричних перетворень площини (рухів, перетворень подібності, афінних перетворень, інверсії) і сформувати вміння використовувати теоретичні знання на практиці при розв'язанні суто математичних та прикладних задач.
  • допомогти в повній мірі оволодіти векторним методом розв’язання задач;
  • розвивати алгоритмічне і аналітичне мислення.

Метою викладання навчальної дисципліни «Методи обчислень» є формування у студентів поняття про чисельні методи розв'язування прикладних задач, математичне моделювання і обчислювальний експеримент, методи оцінки точності одержуваних результатів, а також знання, вміння і навички, необхідні для навчання елементів методів обчислень в середніх навчальних закладах.

Метою викладання навчальної дисципліни «Аналітична геометрія та лінійна алгебра» є ознайомлення студентів із сучасними теоретичними положеннями і математичними методами аналітичної геометрії та лінійної алгебри та оволодіння ними цими методами для розв’язування задач математики та фізики.

Метою викладання навчальної дисципліни є формування цілісного уявлення про сучасну математику, її структуру, інструментарій і проблеми; систематизація знань з основних математичних структур. Вивчення даної дисципліни має велике методологічне і виховне значення в формуванні математичної культури і наукового світогляду майбутнього математика. 

Метою навчальної дисципліни є: формування уявлення про можливості моделювання як потужного засобу опису та пізнання реального світу, приведення до системи, розширення та поглиблення знань, навичок та умінь студентів про теорію графів та методологію побудування  математичної моделі мовою графів із подальшим застосуванням на факультативних курсах у середній школі.

Мета – навчання студентів прийомам і методам розв’язування задач диференціальної геометрії та топології, розвитку здібностей використання методів математичного аналізу, вивченні основних фактів диференціальної геометрії і топології та вмінні застосовувати ці геометричні та топологічні факти як при розв’язуванні геометричних та топологічних задач, так і задач прикладного характеру, дослідженні їх зв’язку із задачами і методами диференціального та інтегрального числення, із шкільним курсом геометрії.

Завдання:

1) формування вмінь дослідження властивостей кривих та поверхонь в евклідовому просторі методами математичного аналізу, а саме методами диференціального та інтегрального числення;

2) систематизація та осмислення у свідомості студентів одержаних теоретичних знань та їх конкретизація в процесі розв’язування теоретичних, практичних і прикладних задач;

3) розвиток у студентів просторової уяви в процесі розв’язування практичних задач;

4) опанування основних фактів і розуміння базових засад топології та формування вмінь застосовувати їх до розв’язування задач, в тому числі і шкільної геометрії;

5) засвоєння ключових топологічних прийомів для дослідження геометричних об’єктів;

6) знаходження інваріантних властивостей геометричних і топологічних образів і формування вмінь їх застосовувати;

7) створення необхідної теоретичної та практичної основи для подальшої професійної діяльності.

Метою освоєння дисципліни «Дискретна математика» є отримання розгорнутого уявлення про основні розділи дискретної математики, розвиток навички строгих математичних доведень, вивчення теоретичних основ і отримання первинних практичних навичок автоматичної обробки текстів, загальний розвиток мислення, підготовка бази для наступних курсів інформатики.

Метою викладання навчальної дисципліни «Числові системи» є опанування студентом ідеї та методів побудови на аксіоматичній основі основних числових систем (натуральних, цілих, раціональних, дійсних і комплексних чисел). Вивчення даної дисципліни має велике методологічне і виховне значення в формуванні математичної культури і наукового світогляду майбутнього математика. 

Метою викладання навчальної дисципліни «Основи вищої математики» є ознайомлення студентів із сучасними теоретичними положеннями і математичними методами вищої математики та оволодіння ними цими методами для розв’язування прикладних задач.

Курс "Методи обчислень" має своєю метою:
- надання основних знань з методів обчислень, а також практичних навичок використання методів та засобів сучасних інформаційних технологій у повсякденній практичній діяльності;
- підготувати студентів до ефективного використання сучасних комп’ютерних технологій при розв’язуванні фахових завдань.

Метою викладання навчальної дисципліни «Математичне моделювання фізичних процесів» є вивчення принципів побудови математичних моделей фізичних процесів з урахуванням математичного та фізичного підходів; розширення уявлення студентів про моделювання як метод наукового пізнання; прищеплення уявлення про математику як науку про абстрактні поняття і структури, які моделюють ті чи інші сторони реального світу.